“І звідки вона взялась ця математика!”. Практично кожен учень школи хоча б раз у своєму житті в розпачі від того, що не розв’язується якась задача, вимовляв ці слова. А й справді, звідки взялась ця наука?
“Як і всі інші науки, математика виникла з практичних потреб людей: з вимірювання площ земельних ділянок і місткості посудин, з обчислення часу та з механіки…” “Як поняття числа, так і поняття фігури взяті винятково з зовнішнього світу, а не виникли в голові з чистого мислення” (Ф.Енгельс).
Таким чином, з математикою людям доводилося стикатися з давніх-давен. Як, наприклад, визначити, хто багатший? Та той, у кого більше худоби. Так прадавнім людям довелося вчитися рахувати. Щоб визначити у кого більше землі, довелося вчитися її вимірювати. Так, поступово, з прадавніх первісних часів і прийшли до нас знання про кількісні відношення і просторові форми оточуючого нас світу.
Взагалі, назва науки «математика» походить від грецького слова "mathema", що означає “наука”, “знання”. У Давній Греції знали чотири галузі науки: арифметику (вчення про числа), гармонію (теорія музики), геометрію (наука про фігури та їх вимірювання) та астрономію. Саме давні греки звели перші поняття й положення математики в струнку систему. Саме в ті часи з’явилась велика кількість відомих зараз теорем, формул, правил таких як, наприклад, аксіоми Евкліда, теорема Фалеса, теорема Піфагора, формула довжини кола та ін. Тоді й були закладені основи арифметики й геометрії, якими ми користуємося сьогодні.
Про історію виникнення та розвитку математики можна також прочитати тут.
